Browse By

Е-декларації для антикорупціонерів: Закон один для всіх чи помста влади?

Від сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції може розпочинати перевірки електронних декларацій активістів антикорупційних організацій.

Як відомо, 1 квітня закінчився термін подання е-декларацій для антикорупціонерів. У разі не подання або вказання неправдивої інформації у декларації їм загрожує покарання до двох років тюремного ув’язнення.

Епопея з обов’язковим е-декларуванням для громадських діячів розпочалася минулого року, коли у кінці березня Верховна Рада прийняла відповідні зміни до закону «Про запобігання корупції». Майже одразу після схвалення змін послідувала критика європейських партнерів, на яку миттєво відреагував Петро Порошенко, пообіцявши ініціювати в парламенті перегляд закону, який зобов’язує активістів подавати е-декларації. Та дальше обіцянок президента справи не рухалися.

В черговий раз про антикорупціонерів депутати згадали 22 березня цього року, коли спробували скасувати обов’язкове е-декларування для активістів, або ж бодай відтермінувати його. Жоден із законів тоді не набрав необхідної підтримки у сесійній залі, що викликало невдоволення зі сторони Порошенка. На Банковій наполягли: Рада має зняти зобов’язання про подання е-декларацій з громадських активістів.

«Глава держави ще раз наголошує, що запровадження електронного декларування для активістів, ухвалене минулого року, було помилкою. Вона небезповоротна, і її можна виправити, і це слід зробити», – заявили у прес-службі Адміністрації президента.

Видання ІНФОРМАТОР запитало у політичних експертів, чи повинні активісти подавати е-декларації та чи дослухаються парламентарі до поради Порошенка і скасують дискусійний закон?

«Суспільство не розуміє, чому антикорупціонери не повинні подавати е-декларації»

Немає нічого поганого в тому, що активісти змушені заповнювати електронні декларації, переконаний політолог Олексій Якубін.

«Громадські організації так чи інакше мали б публічно звітувати про витрачені грантові кошти, які вони отримують на боротьбу або сприяння боротьбі з корупцією. Тому нічого страшного немає в тому, що їм прийшлося подавати декларації», – сказав він.

На його думку, антикорупціонери здійняли «хайп» в інформаційному просторі, бо сприйняли ініціативу влади, як помсту за активну роботу щодо впровадження електронних декларацій для чиновників і депутатів, що викликало кризу легітимності для частини політиків, які задекларували статки незрозумілого походження.

Крім того, відмітив політолог, активісти розуміють, що після подання ними декларацій влада використає їх для спекуляцій, заявляючи, що, мовляв, «той-то активіст нігде не працював, а тут за незрозумілі доходи купив собі будинок», і це викликало природній протест з їхньої сторони.

За словами Якубіна, суспільство не розуміє, чому антикорупціонери не мають подавати е-декларації, оскільки разом з політиками сприймаються ним, як представники одного політичного класу.

«У суспільстві борці з корупцією сприймаються неоднозначно. Те, що для них не відмінили е-декларування, не викликало масового обурення громадян чи мітингів. Це пов’язано з тим, що у нас не лише політики, але й активісти сприймаються як «одного поля ягода». Конфлікти між політиками і активістами громадяни розглядають, як боротьбу всередині одного політичного класу за владу, яка немає стосунку до інтересів людей», – сказав він, зауваживши, що це проблеми самих активістів, які не змогли довести, що працюють в інтересах суспільства.

Політолог переконаний: депутати не випадково не проголосували за скасування скандального законодавства. Він вбачає в цьому далекоглядний план Порошенка.

«Коли президент хоче прийняти якесь рішення, його приймають за один день, як це було з призначенням Юрія Луценка Генеральним прокурором. А якщо є небажання щось робити, то тоді парламент одразу стає крайнім. Те, що е-декларації для активістів не були скасовані позаминулого тижня – це спроба показати, що парламент не перебуває під повним впливом президента та діє автономно. Це заготовка-пояснення, чому Рада не прийме закон про Антикорупційний суд з урахуванням тих умов, які вимагає Захід», – пояснив експерт.

У порівнянні з Якубіним політолог Леонід Кулєш куди категоричніший у своїх баченнях. Він вважає, що громадські активісти обов’язково мають заповнювати електронні декларації.

«Краще б (депутати, – ред.) скасували е-декларування для рядових працівників ЖЕКів. Активісти, експерти та журналісти, особливо ті, що займаються антикорупційними справами, розслідуваннями та готують пропозиції по реформуванню різних галузей для державних органів, повинні бути відкритими перед суспільством. Коли вони бояться е-декларування та публічно заявляють, що це не справедливо, така поведінка викликає у людей підозру, до них з’являються запитання», – сказав він.

Політолог зазначив, що «е-декларування – це потужний інструмент у боротьбі з корупцією і тіньовою економікою», зауваживши при цьому, що в Україні, нажаль, недосконале законодавство щодо механізмів перевірки та правил заповнення таких декларацій.

«Уступки на догоду західним партнерам»

Під час Погоджувальної ради спікер Андрій Парубій заявив, що завтра, 3 березня, у ВРУ розглянуть законопроект про скасування е-декларування для громадських активістів. Він наголосив, що прийняття відповідного рішення важливе для того, щоб зняти внутрішню напругу та для забезпечення партнерських контактів із країнами ЄС та США.

На думку політолога Андрія Вігірінського, обіцянка керівництва ВРУ більше схожа на політичний піар.

«Про те, що необхідно скасувати електронне декларування для активістів, усі говорять рік. Але зробити це депутати збираються лише через два дні після того, як закон вступив у дію. Я не розумію, якщо всім було зрозуміло, що е-декларації для антикорупціонерів – це помилка, то чому її не виправили до 1-го квітня?» – сказав він.

Політолог додав, що влада поступила з антикорупціонерами вже за звичною схемою: спочатку створила проблему, а тепер хоче вирішити її.

У свою чергу Якубін вважає, що депутати під впливом західних інституцій таки скасують е-декларування для антикорупціонерів, але, ймовірно, зроблять це після того, як ЗМІ «розберуть на дрібні деталі декларації борців з корупцією».

«Влада піде на уступку на догоду західним партнерам», – припустив він.

Натомість Кулєш переконаний, що народні депутати не повинні прислухатися до заклику Порошенка і вимог Заходу, а вчинити «як справжні законодавці, які піклуються про швидкий та якісний розвиток України».

«Такі поради Порошенка суспільство повинне сприймати, як штучне підігравання громадським організаціям напередодні президентської передвиборчої кампанії для того, щоб за цей період не з’явилися нові розслідування на кшталт «Таємний відпочинок Порошенка на Мальдівах» чи «Panama Papers», – зазначив політолог.

«Тимошенко, яка минулого тижня намагалася ініціювати позачергове засідання Ради, щоби скасувати е-декларації для так званих антикорупціонерів, як і Порошенко, також підіграє активістам. Це популістська позиція, спрямована на підвищення рейтингу. На відміну від них, лідер РПЛ Олег Ляшко пішов на не дуже популярний крок і заявив, що його партія не буде голосувати за відміну обов’язкового е-декларування для активістів. Заради національних інтересів Ляшко зайняв принципову позицію, хоча й ризикує тимчасово втратити рейтинг», – сказав він.

Нагадаємо, раніше медіа виявили неправдиві дані у декларації Міхеіла Саакашвілі, котру він заповнив під час призначення на посаду губернатора Одеської області.

Мар’ян Ощановський

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *